СВОБОДА, СПРАВЕДЛИВІСТЬ, СОЛІДАРНІСТЬ
Субота, 04.12.2021, 01:31
ГлавнаяРегистрацияВход Приветствую Вас Гість | RSS

Меню сайта

Допомога тут
NeedHelp ПРОФНВФ

Додайте собі!

Код:

Форма входу

Ми в соцмережах

Пошук по сайту

Главная » 2017 » Вересень » 24 » В ОДНОЙ ЗОНЕ С ЕС
20:55
В ОДНОЙ ЗОНЕ С ЕС

Сейчас в Днепре проходит CiSEP (Общественная Школа Действенных Практик ЕС), которая предполагает подготовку специалистов в сфере реализации Соглашения об ассоциации Украина-ЕС. Заявку могли подать активные граждане со всей Украины, независимо от профессии. Проект осуществляется Институтом Европейской Политики (Берлин) в сотрудничестве с Днепровским представительством ВОО «Общественная Палата Украины» в Днепропетровской области.

Школа, где учат думать по-европейски

- Мы отобрали 25 высокомотивированных участников-агентов изменений из 8 регионов Украины, - рассказывает председатель днепровского представительства общественной организации ВОО «Общественная Палата Украины» в Днепропетровской области Наталья Жебрик. – Их цель - разобраться в сути евроинтеграционных процессов, особенно, что касается зоны свободной торговли. Дальше наши выпускники смогут поделиться информацией в своих сообществах. Школа рассчитана на 2 года, запланировано 3 модуля.

Как рассказал проект-менеджер Института Европейской Политики Мартин Стейн, в рамках CiSEP с 2015 года организовано 17 семинаров, посвященных Соглашению об ассоциации Украина-ЕС. Они проходили в Чернигове, Львове и Одессе. Ну а теперь – в Днепре. Проект реализуется благодаря финансовой поддержке Федерального Иностранного Офиса Германии.

- Большинство евроинтеграционных проектов инициируется и проводится в Киеве. Поэтому мы решили сделать акцент на регионах, - рассказывает Мартин Стейн. - Мы уже имеем 75 выпускников наших первых тренингов. Программа школы модульная, обучение включает базовый тренинг о сути Соглашения об Ассоциации Украина-ЕС, лекции о том, как гражданским активистам вовлечься в процесс евроинтеграции, а также - тренинг для тренеров. Мы привлекаем как европейских, так и украинских экспертов из разных сфер, в том числе и из органов власти, которые дают слушателям курса ответы на самые разные вопросы, касающиеся взаимоотношений Украина-ЕС. Очень важно, чтобы участники нашли между собой точки соприкосновения и в дальнейшем могли активно сотрудничать, воплощая в жизнь уже свои собственные проекты.

По словам Мартина Стейна, обучение закончится в июля 2019 года. Далее Общественная Школа Действенных Практик ЕС продолжит свою деятельность на Востоке Украины.

Нам нужно знать, что нужно Европе

Одним из экспертов Общественной Школы Действенных Практик ЕС выступил руководитель отдела экспорта при совете предпринимателей Днепропетровской облгосадминистрации Игорь Снитивкер, который рассказал о реалиях зоны свободной торговли и о «подводных камнях» экспорта из Украины.

- Говоря об экспорте в ЕС, соответствовать европейским стандартам недостаточно, - говорит Игорь Геннадиевич. – Наличие сертификата лишь подтверждает, что продукт безопасен, но это вовсе не означает, что он попадет на полку супермаркета. Европейский рынок и так переполнен. Европейцы нас ждут, лишь надеясь, что новый товар окажется дешевле. Но даже при этом очень важно, чтобы мы соответствовали вкусовым предпочтениям и ожиданиям рынка. С другой стороны, Европа в первую очередь заинтересована в выгоде своих производителей.

По словам эксперта, самый важный вопрос в экспорте – это не отсутствие или наличие сертификата, а правильный маркетинг - понимание того, что нужно делать.

- Чтобы довести товар до европейской полки, необходимы существенные маркетинговые затраты, серьезная работа по продвижению товара, - продолжает Игорь Снитивкер. – Производитель должен подумать и том, чтобы его товар имел конкурентоспособную цену. Он также должен побеспокоиться, чтобы очередная партия товара появлялась каждые 3 дня на складе. А из Украины это организовать довольно сложно.
Как рассказал Игорь Геннадиевич, нужна правильная система сбыта товара. А европейским дистрибьюторам сложно продавать украинский товар, легче завести новую торговую марку из Евросоюза. Еще одно важное условие – это большой срок хранения продуктов питания. А часть украинских товаров имеет короткий срок реализации.

- Возьмем украинский пряник, у которого срок хранения один месяц. В Европе подобная продукция хранится полгода, - говорит Игорь Геннадиевич. Дело не в химических добавках, а в разной технологии производства. Таким образом, наши пряники не смогут попасть на европейские полки. Ведь пока они дойдут до супермаркета, у них закончится срок хранения. По условиям Евросоюза, при попадании на полку, у товара должно оставаться как минимум три четверти срока хранения. Таким образом, нам нужно менять технологию производства. И это касается не только пряников. Если говорить о молочной продукции, то в Евросоюзе она очень высокого качества, а технология ее производства имеет свои нюансы и требования.

Три пути на рынок ЕС

Эксперт отметил, что у нас есть ряд продуктов питания, которые не привыкли употреблять в Западной Европе. Например, это зефир.

- В свое время Европа не знала, что такое оливковое масло. Итальянцы, греки и испанцы потратили много лет, чтобы ознакомить Европу с этим продуктом. Теперь немцы, шведы, норвежцы и датчане с удовольствием покупают оливковое масло, потому что оно очень полезно, - говорит эксперт. – Нам тоже предстоит знакомить Европу с нашей продукцией.

Игорь Геннадиевич рассказал о нескольких путях продвижения европейского товара на украинский рынок. Один из них - это методика адаптации: делается маркетинговый анализ и определяется целевой рынок. Далее продукт адаптируется под этот рынок. Затем включается механизм продвижения – определяется цена, планируются презентации, тестовые партии и поставки, заключение контрактов. Второй путь - анализ рынка и определение, какой продукт будет интересен. После – модернизация производства. Есть третий путь – это производство так называемого прайвет лейбл. Это товары и услуги, которые производятся под заказ владельца торговой марки и продаются под их брендом. Это менее прибыльный путь, но он интересен тем, что гарантирует большие объемы продаж.

По словам эксперта, как бы сложно ни было, но сегодня Украина наращивает объемы экспорта.

- Мы еще не достигли объемов 2013 года. Но это и понятно - у нас был кризис потери российского рынка, - утверждает Игорь Снитивкер. – Однако мы нашли другие. Часть компаний решила ориентироваться на Европу, а часть – на Америку и Канаду. Стоит сказать и том, что зона свободной торговли не открывает рынок. Он и так был открыт. Она просто создает льготные условия. Если раньше существовали ограничения в виде квотирования и ввозных пошлин, то теперь этого нет. Однако не стоит надеяться, что теперь европейцы пойдут искать украинский товар. Нам нужно добиться того, чтобы стать интересными иностранному покупателю.

Наша справка

На Днепропетровскую область выпадает около 17 процентов от общего объема экспорта в Евросоюз. Однако, как рассказал Игорь Снитивкер, ряд экспортных товаров, транспортируюемых морем, оформляются в Одессе. Также некоторая продукция из Днепропетровщины фиксируется в Львовской и Закарпатской областях. Можно предположить, что мы экспортируем до 20 процентов от общего объема. При этом около 40 процентов из этого числа – товары сельского хозяйства. В основном это сырье: зерно, подсолнечник, масло. Проблема в том, что продается мало переработанной продукции. В лучшем случае это первичная переработка.

Елена АНДРЮЩЕНКО

Джерело: http://dv-gazeta.info/vechyorka/obschestvo1/v-odnoy-zone-s-es.html

 

Рубрика "Міфи і факти щодо Угоди про асоціацію Україна - ЄС"

Міф:

Втрата людського ресурсу має місце в Україні, проте вона не має ніякого відношення до Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС

 

Склад групи:

Роман Сердюк, Анна Колохіна

 

Аргумент 1

Причина відтоку робочої сили з України викликана внутрішніми економічними проблемами, а не зовнішньополітичним курсом, спрямованим на євроінтеграцію

 

Пояснення:

З моменту здобуття Україною незалежності спостерігається зростання мобільності населення, що відображається у кількості перетинів кордону українцями з різними цілями, як туристичних подорожей чи візитів, ділових поїздок, так і еміграції чи працевлаштування за кордоном – довготермінового та короткотермінового. Так, у 1992 році Прикордонною службою України було зафіксовано 4,3 млн. перетинів кордону громадянами України, у 2009 – 16 млн., у 2012 році – понад 21 млн., а у 2013 році – вже близько 26 млн. перетинів кордону, з поміж яких значна частка належить трудовій міграції.

 

Трудова міграція переважно спрямовується до найближчих країн – Росії (43,2% трудових мігрантів), Польщі (14,3%), Угорщини (1,9%) та Білорусі (1,8%). Зовнішня трудова міграція все ще залишається природною реакцією населення в умовах нерозвиненості та деформованості внутрішнього ринку праці, масового галузевого і регіонального безробіття. За експертними оцінками зараз за кордоном працює близько 3 млн. громадян України.  Головною причиною трудових міграцій громадян України за кордон є неадекватно низька вартість робочої сили в Україні, низький розмір заробітної плати. Так, у той час, коли у 2012 році середньомісячна заробітна плата в Україні становила 330 доларів США, то відповідний показник трудового мігранта перевищував в середньому 930 доларів США. При цьому заробітчани в Угорщині отримували близько тисячі доларів, в Росії - 800-900 доларів, в Білорусі – 432 доларів, в Польщі - 560 доларів. Зараз ці відмінності відчуваються ще гостріше внаслідок стрімкого зростання курсу валют.

 

При формуванні державної політики має бути враховано, що міжнародний обмін людським капіталом впливає на розвиток останнього як позитивно, так і негативно.

 

Для України такий обмін призводить до виникнення суттєвих проблем, серед яких фахівці зазначають такі: погіршення співвідношення між працездатним і непрацездатним населенням, прямі втрати людського капіталу, “відтік мізків”, нераціональна структура імміграції в Україну, прихована міграція, моральні аспекти.

 

Проте еміграція з України забезпечує й певні економічні вигоди: знижується рівень безробіття та пом’якшується соціальна напруженість у суспільстві; працюючи за кордоном, українці підвищують свій життєвий рівень за рахунок ресурсів країни перебування; зовнішня трудова міграція є джерелом досвіду, знань, міжособистісних контактів, школою бізнесу та ринкової поведінки; зростають валютні надходження в Україну.

 

З огляду на вищенаведені наслідки міжнародної міграції робочої сили в Україні потрібно вжити адекватних заходів щодо її регулювання.

Аргумент 2

Імплементація Угоди про асоціацію між Україною та ЄС надає Україні можливість відновити привабливість власного ринку праці та запобігти відтоку робочої сили

 

Пояснення:

Безпосередній вплив на розвиток ринків праці мають наступні статті Розділу 3 Угоди: стаття 16 «Співробітництво у сфері міграції, притулку та управління кордонами», стаття 17 «Поводження з працівниками», стаття 18 «Мобільність працівників», стаття 19 «Рух осіб».

 

Так, зокрема, у статті 16 «Співробітництво у сфері міграції, притулку та управління кордонами» створюються умови для попередження відтоку працездатного населення з України та, зокрема її прикордонних регіонів, шляхом подолання причин виникнення міграції, активно використовуючи можливості співробітництва у цій сфері з третіми країнами та в рамках міжнародних форумів. Втілення принципів даної статті дозволить збільшити соціальну захищеність мігрантів, у тому числі і трудових, зменшити рівень нелегальної міграції, попередити незаконне переправлення осіб через державний кордон та торгівлю людьми. Включення проблемних питань у сфері міграції до національних стратегій економічного та соціального розвитку регіонів, звідки походять мігранти дозволить також гнучко реагувати на виклики міграційних процесів.

 

Вищезазначена стаття 16 у комплексі з наступними статтями - 17 «Поводження з працівниками», 18 «Мобільність працівників» та 19 «Рух осіб» забезпечують розвиток конкурентного та мобільного ринку праці, у тому числі і транскордонного, оскільки акцентують увагу на важливості спільного управління міграційними потоками та розвитку діалогу щодо всіх питань у сфері міграції, покращенні існуючих можливостей доступу до зайнятості для українських працівників, попередженні будь-якої дискримінації на підставі громадянства стосовно умов праці, винагороди або звільнення порівняно з громадянами держави-члена, посиленні мобільності громадян і подальшого прогресу у візовому діалозі аж до введення безвізового режиму.

 

У цьому контексті слід зауважити, що у Європейському Союзі заохочується не лише налагодження співпраці між окремими суб’єктами ринку праці, але і побудова сталої горизонталі партнерських відносин всіх зацікавлених суб’єктів ринку праці окремих територій, аж до створення окремої організаційної форми. Зокрема у Директиві 10 «Європейської стратегії зайнятості щодо політики забезпечення зайнятості» (2003) акцентується на ролі локальних партнерств у напрямку подолання регіональних диспропорцій у сфері зайнятості.

 

Джерела:

http://www.icci.com.ua/post/publ1

http://www.rusnauka.com/33_DWS_2010/33_DWS_2010/Economics/74167.doc.htm

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/984_011/page

 

 

Дивіться також:

ВІД МІФІВ ДО ФАКТІВ: НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ГРОМАДИ ПРО УГОДУ ПРО АСОЦІАЦІЮ З ЄС

ГРОМАДСЬКА ШКОЛА ДІЄВИХ ПРАКТИК ЄС (CISEP) ІНФОРМУЄ

ВІДКРИТО КОНКУРС ЗАЯВОК НА УЧАСТЬ: Громадська Школа Дієвих Практик ЄС (CiSEP)

Просмотров: 709 | Добавил: Eldarium | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
© 2021 Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz